МАНДРІВКА ДО ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ БОЛГАРСЬКОГО НАРОДУ
Перший
день
1.Мандрівка
до болгарської хатини.
Діти разом з
вихователем йдуть до болгарської хати. Починають розглядати предмети побуту,
меблі. Звернути увагу дітей на те, що посеред хати ( кешта) висить колиска (
люлка), в якій лежить немовля ( дите). Понад стіною стоїть кровать ( лежанка),
яка застелена вишитими скатертинами ( чергами), а подушки (возглавница) теж
вишитими квітками. Над кроваттю висить ікона (куна), яка покрита рушником (
наугольником). Дитяча колиска теж покрита самотканою ( мисалсм), а зверху
звисають тонкі кружива ( тантелі).
В хаті стоїть саморобний невеликий стіл,
круглий ( суфра), за яким обідала болгарська сім’я. На столі стоїть дерев’яне корито для замішування тіста ( нушкува). На
стіні висить дерев’яний шкап для посуду (
дулап), на ньому стоять горнятка, ( гарне), тарілки (паніца) Воду черпали
кухликом( з висушеного гарбуза) – « судочки».
В хаті стоїть піч ( пеш). У печі стоїть
казан для готування їжі ( чавун). У печі печеться хліб ( ляб) та його
різновиди: караван ( караван), булка (самуні),
кренділі ( крен дали), пресний хліб ( пітка).
Понад піччю стоїть дерев’яна лопата для
зняття хліба ( лупата) та рогач (ругачка) для знімання з печі казанів.
Біля печі стоїть довга лавка ( стольне),
покрита довгими подушками дл сидіння ( бабульчата). Біля лавки стоїть довга
дерев’яна палка для прядіння ( урка) та коротке –
веретенце ( вражено). На кроваті лежить фартук ( фарта).
ОСНОВНІ
БОЛГАРСЬКІ СТРАВИ:
« Млин» - випікається з сиром.
« Тіквінік» - випікається з гарбузом.
« Пампушки» - дрожжіве тісто з сиром.
« Чурба» - борщ.
« Картофлі на іней» - картопля під соусом.
« Зели с урис» - капуста з рисом.
Звернути увагу дітей, що на всіх вишитих
роботах присутні ріжки вівці, так як болгари займалися вівцеводством.
Звернути увагу дітей на те, що підлога
застелена домотканими застьолами – « черги»
ДРУГИЙ ДЕНЬ
1.Традиції
болгарської культури. Зустріч дітей з керівником болгарського ансамблю «
Червена китка» Болжеларською Лідією Василівною.
« Розповідь про
народні обряди та звички»
Народна гра « на
Харман»
Болгарські
народні обряди та звички
Для болгар традиції є важливою частинкою життя. Всі звички можна розподілити
в колі родини, і ті, що святкувалися всім селом, громадою. Коли в родині народжувалося немовля, йому на
руку зав’язували
червону нитку ( від порчі), а в колиску клали часник. Ще вішали торбочку ( мускичку)
з травами (бусилик и фесля) на шапочку для оберега. Коли дитині
виповнювалося 40 днів її крестили, а вдома прийнято було пригощати гостей та
хрещених батьків « курбаном» ( юшка з бараниною) та « питкою» ( прісний хліб).
Коли дитина робила перші кроки пекли «пристапулку» - солодку лепешку, яку
мазали медом. Її повинні були з’їсти родичі перед тим побігавши з нею, щоб
дитина добре ходила.
Влітку
і взимку хлопці і дівчата збирались на « сидячки» - посідєлки. Там вони пряли,
вишивали. співали пісні. А потім хлопець йшов сватати дівчину.
На свят
вечір ( 6 січня) всі дома обходили хлопчики. Вони несли зірку з іконою,
дзвіночки. Обходили дома с піснями, віршами. Господарі пригощували дітей
солодощами та давали гроші. Також
ходили і на 13 січня – старий
новий рік за старим календарем ( Сурва, сурваки). Хлопчики бажали господарям
щастя, здоров’я.
20 січня
вітали всіх Іванов, гості обливали їх водою, або просто поливали їм руки.
На кінці
зими святкували Масляну. На вулиці палили солому ( слама), стрибали через
вогонь. Готували варені яйця, м’ясні страви, оладки, млинці.
А 1
березня казала « Баба Марта с бяла фарта». На дерева прив’язували
червоні стрічки, нитки,хустку – щоб дерева плодородили. Дітям і ягнятам прив’язували
червоні з білим нитки на здоров’я.
За тиждень до Великодня, в суботу, святкували Лазарев
ден. В цей день святково вдягнені дівчата ( меншого віку) з кошиками для
подарунків обходили дома , співали пісні :
Лазар лазарува «Цветница
е утре, И във всяка къща
лазар весел ходи път ни отворите
да цъфти градина,
и двойка води между синьо цвете, явор и калина,
всяка мома пее китка да увием между тях, Гергьовден
и по ясно дума и венци зелени да навърже люлки
на трев и шума: за моми, ергени за деца и булки.
Господиня дякувала і обдарювала їх курячими яйцями.
Після цього свята, на другий день – Вербна неділя ( връбница).
В церкві святили гілочку верби, яку дома зберігали в « червоному куті». В цей
день обов’язково готували рибу.
До Пасхи болгари готувалися заздалегідь: білили житло,
прибирали в хаті і дворах. В четвер чи п’ятницю
пекли паски та фарбували яйця. Після святкового сніданку у неділю вранці, коли
скуштують свячене яйце та паску, молодь збиралась на болгарський танець « Хоро»
( хоровод).
На при кінці весни
святкували Троїцю. В це свято не можна
було а ні працювати, ні шити, ні прати. Купатися в річці до Троїці теж не можна
було. Так як в цей час в селі прибували нечисті сили – « лусари».
Серед літніх свят найважливішими обрядами були обряди по
викликанню дощу. Збирались всі люди і разом з священиком обходили вокруг села,
читаючи молитви, просили бога про дощ.
Ще є літній звичай – Пеперуда. Дівчинки з букетами із
трав ходили по дворах та окропляли водою з колодязя кожен дім. За це вони
отримували борошно, масло, цукор, бринзу, картоплю. При цьому співали:
Пеперуда лята,
Лята – иструлята.
Дай Боже дъждец!
14 серпня – Маковій. В цей день святили волошки, мак,
айстри, кукурудзяні рильця. Освящений букет клали біля ікони ы зберігали цілий
рік. Використовували як засоби від головного болю, кидали в воду, коли купали
хворого чи немовля.
Най відоме осіннє свято – Храм. На Храм проводилось
святкове богослужіння , на котре приїздили священики з других сіл. Після служби
влаштовували святковий обід, на якому обов’язковою
стравою був « курбан». На храм робили спортивні змагання, боротьбу.
Місцеві чоловіки боролися за призи – барана, бичка чи бочку вина.
НАРОДНА ГРА « На
ХАРМАН» ( «коло») ( правила гри)
Діти стають к коло. Кидають одному м’яч,
не впіймавший м’яч - стає в середину кола. Тепер він
ведучий. Діти продовжують кидати м’яч через голову ведучого, а він намагається
його піймати. Хто невдало кинув м’яча і ведучий його піймав, той стає у коло,
а ведучий на його місто. Гра продовжується.
ТРЕТІЙ ДЕНЬ
МАЛЮВАНЯ
ЕЛЕМЕНТІВ БОЛГАРСЬКОГО РУШНИКУ
МЕТА: Учити дітей малювати три квітки ( болгарський рушник). Учити правильно розташовувати
квітки на смужці однаковій віддалі. Закріпити уміння малювати прості елементи
візерунка – завитки, які позначають рожки баранців (тому що болгарський народ
займався вівцеводством) і назви декілька квітів – бажур, латинки,
лале, перуніка, кукуряк. Розвивати відчуття поєднання кольорів, ритму.
Виховувати охайність під час роботи.
ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ
ЗАНЯТТЯ З
БОЛГАРСЬКОЇ МОВИ
ТЕМА: Заучування вірша болгарською. мовою про
маму.
МЕТА: вчити дітей слухати, розмовляти болгарською мовою,
закріпити окремі терміни. Виховувати любов до найріднішої людини.
На початку заняття повідомити і нагадати дітям, що
позначає це чарівне слово « Мамо». Мама – найдорожча, найрідніша, наймиліша нам
людина.
Вихователь читає вірш « МАМА» ( Георгі Струмскі).
Буди се
усмивка
Мартенска
зора
Добро
утро, моя
Майчине
добра
Свих ти росна
китка
В
пролетния ден,
Мила, моя
мамо –
Слънчице
над мен.
Пояснення незрозумілих термінів:
Усмівка – усмішка, зора – зоря, майчице – мамочка.
Розповідь вихователя проте, що у всіх дітей світу, в якій
би країні вони не жили, та якого кольору не була в них шкіра – слово «мама»
промовляють одним з перших. А потім дати дітям спробу назвати маму на різних
мовах: « мама», « мамо», «матусю», «матінка», «ненько», « майко»,
«майчица». Діти складають образний
портрет своєї матері.
Словник: « майка», « учи», « черни», зелени», « сини», «
весела», «добра»,»мила», « найдобріша».
Звучить
болгарська пісня « Мама» (болгарською мовою).
1.Кой, деца ми рано буди,
Кой за нас ся цяг
ден труди.
Мама, мама, найдо брата на свята
2. Кой най много ни обича?
Кой них рани и обича?
Мама. Мама, само, само, само тя.
Мама, мама! Най добрата на свята.
Заучування вірша
« Мама» болгарською мовою.
П’ЯТИЙ ДЕНЬ
Болгарський
Фестиваль «ЛАЗАРЕВ ДЕН»
За декілька днів вихователі старшої групи проводили
бесіду з дітьми про «Лазарев ден». « Лазарев ден» болгарський празник. Лазарев ден е много красив народен обичай. В
него учавствоват лазарки – така наричат, малкити момичата и моми, които
нагиздени с пъстри лазарски премени, обхождат в този ден къщите, пеят лазарски
песни и танцуват за всяки член от семейства. Най малки те лазарки са
шестгодишни. Смята се, че след кат оса лазарували, те вече са станали големи.
Діти одягнені в
болгарські національні костюми.
В день святкування муз.керівник веде дітей до болгарської
хатинки і бачать, як в хаті господиня колихає колиску з немовлям і наспівує
колискову « Лаленце се люлее»
«Лаленце се люлее
У зелено леваде
Ни е било лаленцн
То е било детенце»
Діти вітають господарку:
-Добър ден!
Господарка:
-«добре душли,
лазарице!»
Дівчинка 1:
-
Тропай, тропай буйенце, Лазаре,
На юначко дворище, Лазаре!
Дівчинка 2.
-Извади, буле, едно яйчице,
Да подариш на Лазар, Лазаре.
Дівчинка 3.
Лазарчице – китице,
Тропни два жди за мене,
Да ми станат китчици
Две бузки червени!
Хлопчики та дівчатка виконують пісню « Тропай, тропай
Лазаре»
Господарка пригощає дітей солодощами та
сирими яйцями. Музичний керівник ( Г.Іорганська) звертається до дітей: «Хайди, дъ празднувами Лазарев ден».
Діти виконують
пісню:
« Чуйте, гайда свири,,
Чуйте,гайда свири ,
Свири и говори:
Тра – ла – ла - ла, тра – ла – ла – ла.
Далі виконується народний танок « Филек» з танцювальними
вправами.
1.Я скокните, я скокнем
Филек да се по тропним
Филек да си по тропним
Чи пладне са минало
2.Чи пладне си минало
Слънцето
се слезнало
Фъф рекато паднало
Дівчатка виконують болгарську пісню – танок « Красно
цвети»( в руках віночки з червоних квітів»)
1.Красно цвете у градина
У градина у Алина
Ой леле, ой леле.
2. Няма кой да го бере
Няма кой да го бере
Ой леле, ой леле.
3.Красно цвете откъснало
Красно цвете откъснало
Ой леле, ой леле.
4.На глава го накичало
На глава го накичало
Ой леле, ой леле.
На завершення свята виконується болгарський національний
танок « Хоро» і таночок «Ръченичка».
Ведуча: « Хайда , сичките дъ тацувами Хоро.
Звучить болгарська мелодія.
Засвирили Дойнили дур три свирки
Дур три ковала
Коє хуро горно
линай хубаво
Най хубаво,
най наридено
Най наридено,
най применшено.
Після Закінчення Фестивалю « Лазаров ден» господиня
пригощає дітей та присутніх болгарським національним блюдом « Млин».
Всі дякують господарці.
