пʼятницю, 6 листопада 2015 р.

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З НАРОДОЗНАВСТВА " МОЯ РОДИНА!"

" МОЯ РОДИНА"

МЕТА: збагачувати словниковий запас дітей, активізувати у мовлені болгарські слова та вислови. Виховувати любов та повагу до родини, батька та матері.
СЛОВНИК: майка, тейку, тати, мама, бебе, дяду, бабо, цветя, сімейство.
Вихователь: Лонська Олександра Іванівна
Дата проведення: 06.11.2015р


                      ХІД ЗАНЯТТЯ
( Діти сидять навколо вихователя)
Вихователь показує дітям фотографії своєї родини і веде розповідь:
-         Діти! Це моя родина. Це моя мама,а це – тато. Щоб людина по справжньому була щаслива, вона повинна мати коріння, міцну родину.
Болгарський народ завжди поважав берегиню роду – матір. Болгари ласкаво називали свою матір: майчице, майка. Коли народжувалася дитинка в сімї – приходили навідувати родичі. Біля подушки клали залізного карбованця і казали: « Да бъди беличку» - щоб дитинка була біленька і здоровенька.
Мами приспівували своїх дітей колисковими піснями: ( вихователь наспівує колискову, пояснюючи незрозумілі слова)
1.Лаленце се люлее
На зелена левада
Не е било детенце
Най било лаленце
                2.Майка му го будеш
                И му милно думаши:
                Стани, стани детенце
                Да поглядам лазарки.
А коли діти довго не засинали, бабусі або матусі розповідали їм казки (приказки).
Вихователь читає дітям казку «Доктор и неговите животни» ( по книга та на Корней Чуковски « Доктор Охболи»).
В болгарській родині завжди слухали та поважали батька – господаря сімї. На болгарській мові до нього звертались: «тати» (батько). Давайте прочитаємо про татка вірш:
Целувка за тати
Тати, кък ти се будеш                        я вземи се обръсни
Също като таралеж                             та тогава ме грабни
Та високо ме вдигни.                Ух, че гладко,
Та по двете ти страни -             ух. Че сладко,
                                                 Да си те целуна, татко.
Вихователь:
В давні часи в болгарських родинах у дітей не було красивих іграшок та ляльок. Діти грали саморобними ляльками, навіть картоплею, що була схожа на ляльку. Послухайте вірш про болгарську ляльку ( бебе).
БЕБЕ
Вище мойто бебе                                  Майка казва, чи то има
Колко е красиво                                    ут картоф главичка нека казва –
То щи стани покрасиво                        аз си игра самичка
Нека ми е живо.
А тепер давайте згадаємо вірші про маму болгарською мовою:
Аз обичам мама
С обич най голяма,
Тя ме е родила,
Песни ми е пяла
И ме е люляла
На света едничка
Тя е най – добричка.
Бабусь в болгарських родинах називали – бабо.
Бабці балували онуків смачними болгарськими стравами.
Послухайте вірш про бабусю:
Гарван  грачи на двора
Дай ми бабо Тодора
Дай ми, бабо, топъл млин
Гарван грачи на камин.
Вихователь: Тыльки в справжній родині діти є най щасливими.
Діти читають вірші про родину, батьків:
Мили татко, мила майко
Сред голямите цветя
Аз розцъфкам, цвете малко
Мир ми трябва на света
За да мога да живия,
За да мога да роста,
Да играя и да пея
Мир ми трябва на света!
Мили хоро, защитете
Всички мънички цветя
Аз съм мъничкото цвете
Мир ми трябва на света!
На закінчення заняття діти закріплюють нові слова: «майка», « тати», «бабо», «дядо», «бебе», «цветя».